UA
Увійти
Історія

Тік (для молотіння)

Також: молотарня, тік, гумно

Тік — велика площа (первісно утрамбована глина) в клуні, де ціпами або жентурною молотаркою молотили зерно. Центр зимового господарювання аж до 19 століття, коли його замінила мобільна молотарка.

Тік (від «молотити») — горизонтальна укріплена площа всередині клуні, де взимку молотили зерно — відділяли зерно від соломи й колосків. Ключове місце зимової праці селянина.

Конструкція току:

  • Підлога: тверда утрамбована глина, змішана з вапном або воловою кров'ю (для твердості), іноді бруківка чи дерев'яні дошки
  • Розмір: зазвичай 4 × 6 м до 6 × 10 м
  • Розташування в клуні: посередині між двома «засіками» — просторами, де зберігалися незмолочені снопи
  • Входи: двоє протилежних воріт (південь і північ), щоб «засіки» можна було заповнювати з обох боків і щоб діяв протяг для віяння зерна

Молотіння ціпом (до ~1850):

  • Ціп (див. [[cep]]) — дерев'яне знаряддя з б'ючою частиною (держак + бияк, з'єднані ремінцем)
  • Ритм: 4–8 молотників у ряд молотили ритмічно («четвірка», «шестірка») — донині зберігається в народній музиці (ритм «молотників»)
  • Продуктивність: 1 молотник опрацьовує ~50–80 кг зерна за день
  • Розклад сезону: молотили з листопада до березня — цілі 4–5 місяців зимової праці

Молотіння жентурною молотаркою (1850–1900):

  • Механічна молотарка, яку приводив у дію жентур (див. Кінний привід (жентур)) у сусідній кімнаті
  • Продуктивність: 200–500 кг зерна за годину (у 5–10 разів швидше за ціп)
  • Помічники: 2–3 чоловіки подавали снопи, 1–2 відбирали солому, 1 відбирав зерно

Молотіння паровим локомобілем (1880–1950):

  • Пересувна молотарка — паровий двигун на возику об'їжджав села, «молотив» 1–2 дні в кожного селянина
  • Продуктивність: 1 000–2 000 кг/год
  • Кінець току як робочого простору — праця перемістилася на двір

Молотіння комбайном (1950+):

  • Комбайн (див. Клас комбайна) виконує молотіння прямо на полі
  • Тік втратив функцію, клуні перебудували на гаражі для техніки, склади для добрив, або знесли.

Сьогодні:

  • Деякі старі клуні з током збереглися в скансенах.
  • «Свято току» = народне святкування кінця молотіння (до 1900), з танцями на тоці.
  • Слово молотарка зберігається як технічний термін (= зернова молотарка в комбайні, див. Ротор / Роторний комбайн).

Місцеві назви: «Біля току», «Молотарня», «Стара молотарка» поширені.

«Гумно» (словацьке, валаське) = синонім току, іноді ширше (= ціла клуня).

Етимологія: праслов'янське *mlatъ* (= удар, молот). Споріднені слова: молотити (= молотити ціпом), молотарка (= машина), молотник (= чоловік, що молотить ціпом).

Див. також Кінний привід (жентур), Ґрунт (селянський двір), Жнива, [[cep]], Ротор / Роторний комбайн.

← Назад до словника