Медовиця (падь)
Медовиця — солодке виділення попелиць, червеців або іншого фітофагного комах, що смокчуть із флоеми дерев, яке робочі бджоли збирають як альтернативне джерело цукрів до нектару.
Медовиця виникає так, що хоботок сисного комах (попелиця, червеці, листоблішки, нематода) переробляє флоемний сік, багатий на сахарози — надлишок цукрів виділяє у вигляді краплинки виділення. Робочі бджоли збирають його з поверхні листя або безпосередньо з комах, транспортують до вулика і переробляють подібно до нектару.
Ботанічні джерела медовиці становлять особливо ялицева медовиця (Abies alba, Picea abies — її роблять листоблішки Cinara і Sacchiphantes), дубова медовиця і липова медовиця. Медовицевий мед темний (колір від бурувато-жовтого до майже чорного), з характерно смоляним або карамельним смаком, з нижчим вмістом сахарози і вищим вмістом олігосахаридів та мінеральних речовин.
Ризик для зимівлі: медовицевий мед має вищий вміст декстринів (нестравних полісахаридів), які спричиняють пронос у бджіл (так звана нозематоза, що супроводжується проносом) при споживанні взимку. Бджолярі тому рекомендують відбирати медовицевий мед із медових корпусів у серпні і замінювати запаси цукровим сиропом.
Медовицевий мед продається дорого і вважається гастрономічно ціннішим продуктом за специфічний смак.