Кліщ вароа

Кліщ вароа систематично належить до ряду Acarina (павукоподібні), родини Varroidae. Наукову назву Varroa destructor було встановлено у 2000 році, коли вид виділили з Varroa jacobsoni — той уражає лише бджолу східну (Apis cerana) і на медоносній бджолі не розмножується. Самка сплющена, коричнево-червона, приблизно 1,1 мм завдовжки та 1,6 мм завширшки. Її видно неозброєним оком на тілі бджоли або в опаді на піддоні вулика.

Життєвий цикл включає форетичну фазу (кліщі живуть на дорослих бджолах) і репродуктивну фазу (у запечатаному розплоді). Самка проникає в комірку за 24–48 годин до запечатування, відкладає одне незапліднене яйце (самець) і 4–5 запліднених (самиці). Самець запліднює сестер у комірці ще до виходу робочої бджоли.

Вірулентність кліща зумовлена поєднанням прямого ушкодження (живлення гемолімфою знижує вагу народженої бджоли, ушкоджує жирове тіло) і векторного перенесення — кліщ є головним переносником вірусу деформації крил (DWV), гострого паралітичного вірусу (ABPV) та інших вірусів.

Хімічна резистентність Varroa destructor до піретроїдів (флувалінат, флуметрин) описана в Європі з 90-х років. Тому рекомендується ротація діючих речовин і переважне використання органічних кислот (щавлевої кислоти) як першого вибору, зокрема в безрозплідний період.