Трутневий стільник
Трутневий стільник — це площа стільника з трутневими комірками (діаметр 6,2–6,9 мм), у яких розвиваються трутні і яка слугує біотопом, що його кліщ Varroa віддає перевагу для розмноження.
Трутневий стільник відрізняється від бджолиного розплоду як візуально (комірки мають більший діаметр і куполоподібно випуклі, тож запечатаний трутневий розплід помітно виступає над площею стільника), так і за розміром. Матка відкладає в трутневі комірки незапліднені яйця навмисно — розпізнає розмір комірки сенсорами черевця.
З погляду паразитології трутневий стільник є критичним місцем для вароатозу — Varroa destructor віддає перевагу трутневому розплоду (трутні мають довшу запечатану фазу, тож кліщ встигає вивести більше нащадків). Навмисне вкладання трутневих рамок у гніздо та їх циклічне вилучення (так званий біотехнічний метод боротьби з вароатозом) знижує популяцію кліщів без хімії.
Надто велика площа трутневого стільника (понад 20 % площі гнізда) послаблює бджолину сім'ю зайвою кількістю живих трутнів. У безматочній сім'ї (або за наявності бджіл-трутівок із розвиненими яєчниками) увесь розплід трутневий — це явище, зване «трутівкою» чи «безматочним трутневим розплодом», свідчить про серйозний розлад.
Стара вощина має тенденцію до збільшення комірок — бджоли надбудовують комірки на більший діаметр, що підвищує частку трутневого стільника. Заміна вощини кожні 2 роки контролює розмір комірок.