UA
Увійти
Одиниці виміру

Лан (lán)

Також: цілий лан, селянський лан, кметський лан

Лан (чеськ. lán) — середньовічна чеська одиниця площі ≈ 18 га (точніше 16–24 га залежно від регіону). Площа селянського господарства, яке прогодовує одну родину. Сьогодні застаріла, але історично надзвичайно важлива одиниця.

Лан — історична чеська одиниця площі, що використовувалася від раннього середньовіччя до XVIII століття. Розмір лану суттєво відрізнявся залежно від регіону, доби та типу (селянський/королівський/кметський), але за стандартом з урбарію діяло:

Чеський лан (кметський, селянський): зазвичай 64 стрихи ≈ 18 га (16–24 га на практиці).

Типи ланів:

  • Лан кметський (селянський) — 60–64 стрихи ≈ 16–20 га, господарство підданого селянина
  • Лан королівський — 70–84 стрихи ≈ 19–24 га, дещо більший
  • Празький лан — стандартизований до 64 стрихів ≈ 18,2 га
  • Лан моравський — змінний, 16–21 га
  • Півлан — половина лану, дрібніше господарство (8–10 га)
  • Чвертьлан — чверть, господарства халупників (4–5 га)
  • Городник — без лану, лише будинок і город (< 1 га)

Лан був основною економіко-соціальною одиницею чеського села:

  • Податки та панщина — панщинні повинності визначалися за розміром лану (3 дні на тиждень за цілий лан).
  • Суспільний статус — *ланик* (селянин із цілим ланом) належав до найвищого прошарку підданого населення.
  • Спадщина — лан у Чехії зазвичай не ділили (право неподільності), його успадковував один син, інші йшли в ремесло або до міста.

Лан складався з багатьох менших ділянок (нивки, луки, пасовища, ліс), розкиданих по кадастру села — типова трипільна система (озимина/ярина/пар) вимагала мати землю в кількох частинах.

Після патентів Марії Терезії (1755) та йозефинського кадастру (1789) лан поступово замінювали точнішими їтрами і m². У Терезіанському кадастрі (1748) лани були конкретно виміряні — тому сьогодні відомі точні розміри для окремих сіл.

У сучасному контексті:

  • Генеалогія та родовід — старі метричні та урбарні записи зазначають предків як «ланик», «півланик», «халупник».
  • Історія сіл — літописці й регіональні історики послуговуються ланами, описуючи середньовічну структуру села.
  • Місцеві назви — «Великий лан», «Ланська дорога», «На ланах» досі живі топоніми.

Увага — сучасне слово «лан» як синонім великого поля (напр. «безкраї лани збіжжя») вже метафоричне, не позначає конкретної одиниці.

Див. також Їтро (jitro), Корець (korec), Стрих (strych), Гектар (га).

← Назад до словника